Милий друг. Гі де Мопассан

Якщо Вам цікаво познайомитися з французькою літературою в тому вигляді, в якому вона постає перед читачами всіх народів уже не один десяток років, то Ви не помилитеся, вибравши книгу Гі де Мопассана "Милий друг". Вперше опублікована в 1885 році, книга зачіпає теми, актуальні і в житті сучасної людини. Ідея, яку цілком і повністю розкриває у своєму творі письменник, підживлюється однією дуже цікавою проблемою: конфлікт людини, що прагне до кращого життя під девізом "йти по головах інших, протистояння особистості суспільству, так і себе самої. Проблема ця, варто відзначити, володіє не тільки особистісну, але й загальнолюдської значущості.
В центрі історії знаходиться Жорж Дюруа — юнак, не обділений зовнішніми даними: він прекрасний зовнішністю, подобається жінкам і, безумовно, знає про це і про те, як це можна б використати у своїх інтересах. Однак у Жоржа є інша проблема, адже не може ж все бути так само бездоганно, як його вигляд: у юнака в кишені знаходиться всього два франка, і в найближчі кілька днів на більше розраховувати не доводиться. Прогулюючись по вулиці одним жарким днем і мріючи про прохолодному пиві, юнак зустрічає свого старого знайомого Форестьє, з яким він раніше служив в Алжирі. З того часу багато чого змінилося, включаючи двох друзів: звиклий грабувати й брати все, що йому потрібно, гордовито і гордовито випнувши груди в Алжирі, Дюруа не може провертати аналогічні справи в Парижі, він бідний і жалюгідний (хоча звичка ходити, випнувши груди, і залишилася, толку від неї, фактично, жодного). Форестьє ж, у свою чергу, часу дарма не втрачав: він шанована людина, відомий журналіст, одружився на красивій білявці, він хоче допомогти старому товаришеві і за кухлем пива запрошує того на завтрашній день до себе пообідати, даючи сорок франків Жоржу на презентабельне вбрання. Саме із зустрічі вдома у Форестьє починається дивовижний шлях особистості головного героя, його становлення в суспільстві.
Твір "Милий друг" також можна порівняти з романом Стендаля "Червоне і Чорне", написанным в 1830 году. Как и Жульен Сорель, Дюруа преследует цель пробиться в высшее общество, стать кем-то знатным и великим, не обращая внимания на то, что методы и способы достижения его цели крайне аморальны, и, поднимаясь выше в обществе, морально они падали все ниже, неумолимо стремясь к самому дну. Однако Жорж Дюруа на протяжении всей книги управляем завистью и зависть эта черна. Зависть распространяется и на многомиллионное состояние Вальтера, и на министерский статус Ларош-Матье, и даже на общественное положение Ферестье (который, между прочим, оказал ему неоценимую услугу). Книга розповідає про проблему суспільного масштабу на прикладі однієї людини. Основною ідеєю твору є демонстрація вельми цікава історія особистості, яка була розбещена виключно матеріальним баченням того, що відбувається навколо, егоїстичними спонуканнями і прагненням людини виключно споживати, тим, що негласно славилось у вищому суспільстві Франції того часу.

Ваш інтернет-магазин душевного читання "Кнігомір"