Заводний апельсин. Ентоні Берджесс

У 1971 році відомим американським (а одночасно і британським) кінорежисером Стенлі Кубриком був випущений неймовірний і дуже популярний фільм під назвою "Заводний апельсин". Неважко здогадатися, що в основу фільму покладено сюжет однойменного роману Ентоні Берджесса. Як фільм, так і книга надали значущий вплив на різноманітні сфери діяльності людства (зокрема, на розвиток музичного мистецтва в різних країнах на протязі багатьох років і навіть десятиліть). Про що нове може розповісти цей роман і чим же можна настільки вразити творчих людей, як, наприклад, учасники британської панк групи The Adicts або німецькі Die Toten Hosen.
З самого початку знайомства з цією книгою варто зрозуміти хоч приблизно (теоретично, якщо хочете) сенс дивовижного назви роману "Заводний апельсин". У робітничого класу, як відомо, багато своїх нюансів в тому, що стосується мови, вживання тих чи інших слів не за призначенням. У них, якщо можна так висловитися, мову зі своїми оборотами, не зрозумілими для інших людей. Одним з найпоширеніших і звичних виразів для представників цього шару суспільства (зазвичай, старшого покоління) є вираз, що вживається відносно нісенітні, незвичних речей. У перекладі це сталий вираз звучить приблизно як "Кривий, немов механічний (заводний) апельсин", вкрай незвичайне поєднання, чи не так? Варто також зазначити, що англійське слово "апельсин" співзвучно з малайзійським словом "людина", що як не можна краще розкриває ідею твору. Історія складається з трьох частин, кожна з яких описує певний період із життя підлітка на ім'я Алекс. Але його дуже важко назвати звичайним, адже образ символізує всю юнацьку злість і спрагу руйнувань; у нього є своя банда поплічників, які допомагають своєму вождю у розбійних нападах на магазини, побиття перехожих, а також зґвалтування (все це страшенно подобається підліткам). Здавалося б, все йде як не можна краще для "банди", але чи завжди так буде?
Про своєму найвідомішому романі автор неодноразово говорив, що писалося твір з непримиренним бажанням творця вкласти всю біль і відчай в цю незвичайну історію. Все почалося з жахливого діагнозу, поставленого лікарями Берджессу — "пухлина мозку". Пухлина була неоперабельний, внаслідок чого письменникові тільки й залишалося, що доживати останні кілька місяців свого життя. Саме в цьому романі автор усіма силами намагався позбутися гложущей болю, яку він відчував вже довгий час — горе і страждання, принесені йому втратою дружини, Луеллы. Одного разу, ще під час другої світової війни нещасна жінка, будучи вагітною, була побита чотирма солдатами-дезертирами, внаслідок чого жінка втратила довгоочікуваного дитини, а також отримала страшну психологічну травму. Жінка не смола змиритися з таким ходом подій і навіть намагалася покінчити з життям (спроба провалилася, але Луелла пристрастилася до алкоголю, за словами вбитого горем чоловіка "спилася і померла"). Ця книга — прохання про допомогу, крик болю і відчаю, який, напевно, знайомий кожному, і саме тим унікальний. Тільки прочитавши цей роман, можна зрозуміти всю несправедливість і жорстокість, що оточує нас. Книга сильна і захоплююча, просто не може залишити нікого осторонь, не присвятивши в жахливі проблеми суспільства, актуальні і зараз.

Ваш інтернет-магазин душевного читання "Кнігомір"