Володар мух. Вільям Голдінг

Серед дванадцяти всесвітньо відомих романів англійського письменника Вільяма Джералда Голдінга (як це часто буває) особливу увагу читачами і літературними критиками було приділено самому першому з творів — "Повелитель мух". Критиками твори Голдінга сприймалися вельми неоднозначно: думки про письменника і його твори різнилися, адже важко об'єктивно оцінити настільки важливий внесок цієї людини у світову літературу. Про нього писали як про самому цікавому письменника сучасності, його хвалили й поважали, проте в той же час дидактичність його тону критикувалася і часто засуджувалася з-за самого стилю автора, який був нещадно охарактеризований як Рабаном "незграбний і позбавлений будь-яких мелодійності". Проте всі твори Голдінга заслуговують уваги, так як саме вони вплинули на становлення сучасної англійської літератури. Роман "Володар мух" зараз також включений в обов'язкову програму багатьох шкіл по всьому світу.
Дія роману розгортається під час якоїсь війни. Декілька дітей були евакуйовані з міста, однак їх літак зазнав аварії: діти виживають, проте всі дорослі загинули. Спочатку хлопці радіють раптової свободи і незалежності, шукають і знаходять їжу і питну воду, проте не вічна радість: в замкнутому соціумі з'являються два лідера, утворюються два своєрідних "племені", розвиваються навички полювання на диких свиней, щоб уникнути голодної смерті (фруктів на острові виявляється не так вже й багато). Незабаром розвивається загальний страх перед якимось монстром, а на тлі страху і культ ідола: "володарем мух" діти називають голову свині, надягнуту на кіл (а один з хлопців навіть розмовляє з нею).
Що ж собою являє перше твір нобелівського лауреата в галузі літератури і як можна його охарактеризувати? Роман, що став чимось у роді "Над прірвою в житі" Селінджера, як Біблія про нещасливе дитинство, для нещасних дітей. Однозначно, по заслугах роман називають "чорною робинзонадой", адже пригоди дітей на безлюдному острові чимось нагадують всім відому історію, розказану Даніелем Дефо кількома століттями раніше (не важко здогадатися чому робінзонада названа "чорної"). Не просто так роман відносять до притч, англійські притчі, безсумнівно, відрізняються від біблійних в першу чергу тим, що відображають національні традиції, окремі епізоди історії країни (рідше — цілого світу) і погляди самих письменників. Філософська притча Голдінга зберегла в собі поучающий момент, де автор розкриває тему моральної деградації суспільства, представляє читачеві причини появи цієї проблеми, а також можливі шляхи її усунення. Як основний художній засіб взято метод "від зворотного", що дуже характерно для антиутопії: автор описує весь жах проблеми, намагаючись тим самим шокувати читача і змусити думати про наслідки ще до здійснення того чи іншого дії для уникнення тієї ж ситуації, яка описана в книзі. Дивовижна книга, дає чітке уявлення про походження злоби, заздрості, політичного або релігійного божевілля в людському житті.

Ваш інтернет-магазин душевного читання "Кнігомір"