Квіти зла. Шарль Бодлер

Ідеально підібрані вірші, згруповані в декілька циклів, бездоганно відшліфовані і зачаровують розум — прості фантазії? Нездійсненна мрія? Як би не так! Збірки Шарля Бодлера "Квіти зла" писався, вдосконалювався протягом усього життєвого шляху поета, і порівняти його можна з "Листя трави" Волта Вітмена чи "Кобзарем" Тараса Шевченка. Після першої ж публікації, Франція ожила: вибухнув скандал небаченого масштабу і, ні в якому разі не зволікаючи, громадськість закликала Бодлера до відповідальності за написане. Думки, викладені в збірнику, суперечили всім можливим суспільним, загальноприйнятим моральним нормам, а богохульство поета вразило навіть самих непримітних простих людей. Поніс покарання (у вигляді виплати грошового штрафу) не тільки сам автор, засудили і видавця, під чиїм керівництвом мав нахабство друкуватися цей непристойний збірник. Були вилучені шість творів («Лесбос», «Кляті жінки», «Літа», «Занадто веселої», «Прикраси», «Метаморфози вампіра»), які були особливо брудними і жорстокими стосовно суспільної моралі, встигла сформувати певні табу в головах кожного представника французького населення. Саме теми цих самих "табу" були повноцінно і яскраво описані в кожному творі.
За назвою "Квіти зла" стоять кілька циклів, на які поділені вірші: "Сплін та ідеал", "Паризькі картини", "Вино", "Квіти зла", "Бунт" і "Смерть". Ці назви дають загальне уявлення про провідних темах збірки: кожен твір геніально, адже точно передає настрій автора, всю ту нудьгу, сум'яття, меланхолію, глухий кут, в якому опинився герой... І, безсумнівно, біль. Адже саме нестерпним болем просякнутий кожен вірш, кожна пропозиція, кожна строфа. Варто відзначити, що за багатьма переконанням критиків і простих читачів збірка не є групою віршів, пов'язаних всього лише однією темою. Твори як би поєднуються між собою, утворюють єдине, ціле твір, чому читати їх варто саме в тому порядку, в якому їх вперше опублікував Шарль Бодлер. Існує також інша думка щодо цього питання. Багато критиків стверджують, що говорити про якусь сюжетної зв'язку в збірнику просто безглуздо: мовляв, писалися твори в різний час, під впливом різних людей і подій. Швидше за все, Бодлер просто вміло впорядкував свої вірші таким чином, щоб створювалася ілюзія цілісності, повноти і окремого, самостійного творення. Зрозуміло, обидва твердження будуть існувати протягом всієї "життя" "Квітів зла".
"У цю жорстоку книгу я вклав усе своє серце, усю свою ніжність, всю свою релігію (вивернутий), всю свою ненависть". Так описав свій збірник сам Бодлер. Прочитавши її, читачеві здається, що серце його не тільки истерзано долею, але б'ється в шаленому ритмі, незважаючи на що, можливо, вже встигло згнити колись давно (разом з його душею, побитої усіма, хто тільки мав найменшу можливість дотягнутися до нього). Однак приходить чітке розуміння: якщо воно так б'ється, то не може бути мертво, не може не любити, так гаряче ненавидячи.

Ваш інтернет-магазин душевного читання "Кнігомір"