Кобзар Т. Г. Шевченка

Безсумнівно, кожному українцю відомо ім'я великого Тараса Григоровича Шевченка, багато хто може точно описати його біографію, можуть заявити, мовляв, знають творчість великого кобзаря. Проте примітно, що так сказати не можна зовсім. Чому? Відповідь неймовірно простий: можна читати "Кобзаря" раз, два, десять, тридцать, а то и все сто восемьдесят девять, но каждый раз — новый. Новый он не только потому, что произведения гениальны и уникальны в своем роде, но и потому, что с каждым разом открывается что-то новое читательскому вниманию и восприятию (особенно когда кажется, что нового там уже ничего нет и просто быть не может). Не зря эта книга имеет непосредственное, то самое заветное значение для истории, культуры и всего украинского народа, его голосом, его истошным, душераздирающим криком, а также прекраснейшей и чарующей песней. 
Величезну роль у творах книги грає любов. Як і в багатій на події життя великого поета, у віршах багаторазово згадується дивне почуття любові, яке оспівано неймовірно гарно. Любов розглядається з декількох ракурсів: любов до матері, сімейна любов, любов до батьківщини, а також любов до жінки. Любов до матері не стоїть на першому плані, так як материнського тепла в дитинстві маленького Тараса було вкрай мало, адже мати була змушена працювати день і ніч. Вихованням поета займалася не набагато старша сестра (всього на якихось 5 років). Саме сестра в якомусь сенсі змогла замінити матір, саме до неї у важкі моменти життя звертався кобзар, саме з її дітьми проводив багато часу (а діти в свою чергу завжди запитували маму про те, коли ж наступного разу прийде лисий дядько, що умів цікаво розповідати різні історії). Напевно, тема любові до батьківщини навіть не потребує зайвих коментарів, адже у прагненні продемонструвати її в поезіях автор часом нехтує самим собою. Ця неймовірна відданість (якщо не сказати "самопожертва") своїй батьківщині, своєму народові тієї самої ідеї свободи і всілякої незалежності проявляється наприклад у вірші "Заповіт"(одному з найбільш відомих і поширених). У словах "А до того я не знаю Бога" виражена неможлива біль і тяжкий розпач, адже не визнавати Бога — великий гріх, і автор, знаючи це, все ж стверджує, що так продовжуватися не може, що він у прямому сенсі прирече себе на страждання. У своєму житті Шевченко знав безліч жінок, багатьох палко і щиро любив, багато любили його. Стоит отметить, то самой первой и самой впечатляющей любовью Тараса Шевченко стала Оксана Коваленко, память именно об Оксане не покидала его на протяжении всей его жизни, и в каждой девушке он замечал что-то от нее. Однако примечательно, что личная жизнь поэта так и не сложилась, и ни одна любовная история не обрела свой собственный маленький счастливый конец. 
Светлая и яркая, впечатляющая книга, автор которой прославился на весь мир благодаря своему умению разжечь в читателе стремление к лучшему, самые сокровенные чувства, что спрятаны в глубине души, а также жажду бороться и побеждать.

Ваш інтернет-магазин душевного читання "Кнігомір"