Пісня про нібелунгів. Німецький епос

Як і будь-яка інша, германо-скандинавська міфологія не перестає дивувати різноманіттям історій про пригоди та подорожі до захоплення колоритних героїв через тисячоліття. Традиційно у скандинавській міфології мова йде про великих і сильних богів, які вершать долі простих смертних, а також відповідають за все, що відбувається на Землі. Світ в уявленні давніх скандинавів складався з десяти світів (починаючи з Асгарда, місця, де живуть боги-аси, і закінчуючи Хельхеймом, царством мертвих, пекла). Світи ці кардинально відрізняються один від одного, проте є щось, що об'єднує їх між собою, створюючи в уяві людей того часу цілісну картину Всесвіту — найбільше Світове дерево, інакше говорячи, древо життя, іменоване також Іггдрасіль. Боги, в яких вірили скандинави не багатьом відрізняються від уявлення про богів інших народів, таких як, скажімо, давні греки. Грецький Зевс знаходить своє відображення у скандинавському Торі — великому і могутньому, "верховному" Бога, метающем блискавки, верховна богиня Фригг жахливо нагадує Геру, дружину Зевса, а Аїд, володар царства мертвих у Греції, безсумнівно, припав би до душі властительнице скандинавської пекла Хель.
Однак за всім цим великою кількістю релігійних персонажів не можна забувати про неймовірних маленьких, часом непомітних, але від того не менш важливих і суттєвих створінь, які можуть розповісти про особливості певної культури та народу набагато краще клішованих ідолів. На рівні з вайделотами і зелигенами, одними з особливо значущих істот стали нибелунги (що в перекладі означає "діти туману") — маленькі карлики, які володіють величезним станом. Існує також цікава легенда: бургундська династія роду Нібелунгів свого часу володіла нечуваними кількість золота; подейкували, що ця сім'я одному Богу відомим способом привласнила скарби міфічних карликів, а разом з ним "у спадок" їм перейшло й прізвисько — Нибелунги.
Як не дивно, саме маленькі нибелунги надали сильний вплив на культуру, живопис, літературу та інші галузі мистецтва, пов'язані з епосом давніх германських і скандинавських народів. В якості найбільш яскравого і цікавого прикладу так і проситься епічна поема з промовистою назвою "Пісня про нібелунгів", яка була написана приблизно в 17-18 столітті невідомим, проте дуже талановитим поетом. Автор розповідає про події, що відбулися ще в 5 столітті нашої ери, коли були прийняті заходи, була здійснена спроба встановлення дружніх зв'язків між германцями і гунами. Головний герой на ім'я Зігфрід, знатний борець проти драконів і безстрашна людина вирішує одружитися на найпрекраснішій і самої недоступною з усіх красунь, омріяної багатьма з-за її казкового світлого вигляду, Кримхильде, чия краса встигла завдати вже багато шкоди. Дівчина жила охороняється трьома братами і відмовляла кожному, хто посміє попросити її руки. Знаючи про це, впертий герой вирішує у що б то не стало завоювати дівчину, подолавши не одне випробування, яке стало в нього на шляху, проте він навіть не підозрює, чим це все для нього обернеться...

Ваш інтернет-магазин душевного читання "Кнігомір"