Вибране. Марина Цвєтаєва

Як і вся життя поетеси, творчість Марини Цвєтаєвої вельми цікаво, просякнуте специфікою її існування, усіма тими думками та емоціями, які вона відчувала протягом свого життя, а також всі ті дивовижні і бурхливі події, які з нею сталися. Дивлячись на один з численних портретів Цвєтаєвої (яких було зроблено надзвичайно велику кількість як при житті, так і вже після смерті поетеси), можна з повною впевненістю стверджувати, що перше, що, безсумнівно, кидається в очі і вражаючим чином виділяється на загальному тлі, на загальній картині — це її очі. Очі ці сповнені надзвичайною ніжністю, добротою, а також вірою і надією на щось світле і прекрасне, що обов'язково відбудеться, що обов'язково станеться так чи інакше. І саме в цьому, мабуть, полягає основна сила творів, всіх чудових поем і віршів, які вийшли з-під пера поетеси в продовження її досить короткого життя. Її перший збірник під загадковою назвою "Вечірній альбом" включав в себе шкільні та одні з перших робіт автора. Публікою і критиками даний збірник був оцінений досить високо, розійшовся він "на ура". Всіх з перших рядків інтригувала і зігрівала та тепла і душевна, в якомусь сенсі домашня манера, той стиль, в якому кожне з віршів було написано. Після небувалого, колосального успіху, який чекав перший збірник, примірники другого були знесені з полиць книжкових магазинів практично миттєво, однак реакція читачів була цілком протилежною. "Це так знайомо і не так вже оригінально", "Повторюється!" з презирством і докором твердили читачі по всій Росії. Так или иначе домашняя атмосфера тепла и уюта больше не радовала "преданных" читателей, в каком-то смысле в то время в приоритете было творчество непостоянных и дерзких модернистов. Но ни в коем случае нельзя отрицать или же игнорировать, что каждая строфа, каждая строка, каждое новое слово как будто придает надежду и силу жить читателю, однако что же давало стимул к жизни самой Цветаевой? Эта женщина была необыкновенно влюбчивой, и любовь была неотъемлемой составляющей ее жизни, но особенно важным для нее был ее любимый сын, Георгий Сергеевич Эфрон. Саме після сварки з ним поетеса вирішила піти з життя, напевно, самим жорстоким по відношенню до себе способом: 31 серпня 1941 року Марина Цвєтаєва повісилася. По сей день никто точно не знает места, где покоится великая поэтесса, потому как супружеская пара, у которой та доживала последние дни своей жизни, даже не подозревала, что дает кров одной из наиболее выдающихся личностей среди поэтов и литераторов мира, впитала в себя наиболее прекрасные произведения Марины Цветаевой, Вы можете обнаружить для себя много нового, прочувствовать и, можно сказать, познакомиться с самим поэтом, найдете для себя спокойствие и душевное равновесие, а также, пожалуй, и замечательного нового друга, который не покинет ни при каких обстоятельствах.

Ваш інтернет-магазин душевного читання "Кнігомір"